Новини про боротьбу з алкогольною та наркотичною залежністю. Реабілітаційний центр «Волна»

На початкових стадіях алкогольної залежності нерідко виникають тривалі ремісії спонтанного характеру. На більш пізніх стадіях алкоголізму подібні періоди можливі тільки в результаті грамотної терапії. У деяких випадках короткочасні ремісії наступають після алкогольних психозів.

Ослаблення або зникнення симптомів алкоголізму на 2 і 3-й стадії не прирівнюються до одужання, тому що навіть будучи «в багаторічній зав'язці», людина, яка вжила спиртне, може знову потрапити в залежність, відчувши непереборну тягу до алкоголю.

Фактори що впливають на ремісію

Одним з головних умов стійкої ремісії є повна відмова від вживання будь-якого спиртного. На тривалість ремісії впливають такі чинники:

• стать хворого - при однакових умовах чоловікам вдається довше обходитися без випивки;
• вік - ремісія триваліше у людей від 30 до 55 років;
• більш тривале лікування (від 3 місяців і більше) дає тривалу стійку ремісію, ніж 3-4-тижнева терапія;
• при регулярному підтримуючому лікуванні вдається на тривалий час позбутися від тяги до спиртного;
• особистісні фактори, наприклад, відношення пацієнта до минулого способу життя, до використовуваного лікування, особливо, підтримуючих процедур, життєвих установках;
• соціальні і сімейні чинники - у професіоналів, які дорожать своєю роботою, ремісії більш тривалі, як і у людей з благополучним сімейним життям; важливим аспектом тут виступає підтримка і довіра рідних і близьких.

Для тривалої ремісії потрібно, щоб у людини відновився інтерес до трудової діяльності, культурним подіям, з'явилося бажання розкрити свій творчий або спортивний потенціал, брати участь у громадському житті або інші особистісні стимули, які пацієнт виявляв до залежності.

Існує 2 види причин, які можуть призвести до рецидиву: зовнішні і внутрішні.

У першому випадку мова йде про оточення людини, він може відновити стосунки зі старими товаришами по чарці або ж знайти нову компанію для веселих посиденьок зі спиртним. Крім того, в якості вагомої причини відзначають помилкову установку свідомості колишнього алкозалежного.

Фахівці пов'язують установки з особливістю особистості і біологічними факторами. На жаль, далеко не всі чинники біологічної природи, що провокують зриви, добре вивчені. У цю категорію потрапляють розлади настрою під час ремісії, які проявляються то у вигляді реактивної лабільності, то депресивних настроїв. Подібні явища притаманні пацієнтам жіночої статі і хворим на алкогольну залежність 3 стадії.

За статистикою, більше рецидивів відбувається протягом перших 6-12 місяців після реабілітаційних заходів. Саме на цей період приходить високий потяг до алкоголю, а в деяких випадках він підкріплюється станом, близьким за симптомами до похмільного синдрому. Це явище не пов'язане з попаданням спиртовмісних рідин в організм, його називають псевдоабстінентним синдромом.

Купірування рецидивів відбувається так само як і наслідки інтоксикації перед майбутньою терапією. Купіруюче лікування алкоголізму триває до тих пір, поки не пройдуть абстинентні розлади. Потім в терапевтичний курс включають активні методики, які дали прекрасні результати під час попередньої реабілітації. Крім того, фахівці можуть вибрати інші методи, якщо вважають, що вони будуть більш ефективними.

Проводиться програма профілактики алкоголізму, вона включає просвітлення працівників різних підприємств, причому порушені як медична, так й юридична сторона проблеми, особлива увага приділяється молоді. Про шкоду пияцтва сповіщають засоби масової інформації, визначені заборонні регламенти торкнулися торгівлі алкоголем.

За протиправні дії людей, що знаходяться під впливом алкогольних парів, передбачені окремі статті покарання. Стан алкогольного сп'яніння не є причиною для зняття звинувачення, навпаки, в деяких моментах є обтяжуючою обставиною, наприклад, за участю п'яного в дорожньо-транспортній пригоді.